Бела Луґоші

Бела Луґоші (імʼя при народженні — Бела Ференц Деже Блашко) — американський актор угорського походження. Найбільш відомий виконанням ролі графа Дракули в однойменній бродвейській постановці 1927 року та фільмі студії Universal 1931 року. Його кінокарʼєра почалася зі знайомства з продюсером і режисером Альфредом Діші: Луґоші підписав контракт терміном на два роки з фірмою «Зоряні фільми» на девʼять стрічок. В Угорщині знімався під сценічним імʼям Арістід Ольт, а в Європі — під псевдонімом Луґоші. Першим його фільмом був «Полковник» (Ezredes, Az). Узяв участь у 12 фільмах, але 1919 року емігрував до Німеччини, де продовжував зніматися та грати в театрі (всього там знявся в 11 фільмах). У 1920 році знявся в ролі другого плану в картині Фрідріха Вільгельма Мурнау «Голова Януса» — вільної екранізації повісті про доктора Джекілла та містера Гайда. У 1921 році переїхав до Нью-Йорку (офіційно отримав американське громадянство 26 червня 1931 року). В Америці спочатку заробляв чим трапиться, але потім почав грати в театрі угорської національної громади, а також зніматися в кіно в ролях третього плану: наприклад, у фільмі «Той, хто отримує ляпаса» (He Who Gets Slapped, 1924) він грав одного з безлічі циркових клоунів у гримі. Його перша серйозна кінороль у Голлівуді — поліцейський інспектор у звуковому фільмі Тода Браунінга «Тринадцятий стілець» (The Thirteenth Chair, 1929), який став першим американським фільмом, названим горором.